Калабас і бомбілья: що це і як користуватися?

Не чаєм і кавою єдиними. Так-так, не весь світ належить їм. У деяких спекотних і екзотичних країнах не в фаворі жоден з цих напоїв. Південна Америка обожнює свій, особливий, який присутній навіть на офіційних зустрічах державного рівня – мате.

Цей тонізуючий напій може втамувати спрагу, охолодити в спекотний день, підбадьорити вранці і допомогти заснути вночі. Чудеса, та й годі! Мате готують з подрібненого листя і гілок (йєрба) падуба парагвайського. Рослина у великій кількості містить пантотенову кислоту, яка має антисептичні властивості, допомагає відновити клітини, регулює кров'яний тиск, розширює судини і покращує пам'ять. Дивовижний не лише сам напій та його властивості, але і посуд, з якого його вживають: невелика чаша з трубочкою – калабас (або калебас) і бомбілья. Про них сьогодні і поговоримо. 

Що таке калабас і бомбілья?

У дослівному перекладі з іспанської «калабас» – гарбуз. Така назва обумовлена тим, що з давніх-давен традиційні калабаси виготовляють з плодів гарбуза-горлянки (індіанці називали її маті). Їх особливим чином обробляють, висушують і обковують краї металом. Вважається, що саме гарбузова посудина найкраще тримає оптимальну температуру для заварювання мате. Сучасні калебаси виготовляють не лишез гарбуза. Зустрічаються також дерев'яні, скляні, керамічні та навіть срібні чаші.

Для чого потрібен калабас, розібралися, тепер поговорімо, для чого потрібна бомбілья – трубочка, без якої неможливо уявити вживання мате. Як правило, вона виготовлена з металу. Складається з трьох частин:

• Мудштук;
• Пряма або спіральна трубочка;
• Накінечник – своєрідний фільтр, який запобігає потраплянню частинок мате в трубку.

Зараз досить рідко, однак зустрічаються також бомбильи з очеретяних соломинок. 

Історія походження калабасу

Корінні жителі Латинської Америки насолоджувалися смаком мате ще задовго до того, як нога іспанських конкістадорів ступила на їхню землю. Індіанські племена, які тут жили, вважали мате даром богів, який наближає людсво до гармонії з собою і єднання з природою. Ним лікували різні хвороби, використовували в релігійних обрядах, з його допомогою мирили ворогів і скріплювали почуття.

В європейських документах перші згадки про мате з'явилися в XVI столітті. Тоді ж на наш континент і потрапили перші зразки листя екзотичного дерева. Мандрівників з Європи захопили не лише височенний парагвайський падуб, але і сама церемонією матепиття, для якої використовують гарбузові чаші та трубочку. Остання, до речі, була чимось на кшталт «трубки миру» під час спільного розпивання мате.

Сам калабас робили так: з товстостінного гарбузика зрізали верхівку, вичищали її від м'якоті й добре висушували. Важливо видалити всю м'якоть, адже вона може надавати напою гіркоти. На поверхні отриманої посудини випалювали різноманітні автентичні орнаменти. Деякі чаші ставали справжніми витворами мистецтва: з унікальним різьбленням або тисненням, «одягнені» в натуральну шкіру, на розкішній підставці, якщо форма гарбуза була не ідеально круглою.

Як користуватися калабасом?

Часто те, що п'ють з калебасу, помилково називають чаєм. Це неправильно, адже чайного листа для приготування мате не використовують, а листя парагвайського падуба не проходить процес ферментації, як чай. Воно просто висушується. Тому напій має досить гіркий смак, який відрізняється трав'яними нотками. До речі, традиційний мате заварювали виключно на листі, гілки падуба почали додавати до напою вже в часи конкістадорів: вони підганяли індіанців, які працювали на плантаціях, збирати мате швидше, тому вони рвали його разом з гілками.

Заварювати мате в калебасі – теж особливий ритуал. Мова йде не лише про правильну витримку листя, але й про правильне використання чаші. Вкрай важлива процедура «оживлення» – підготовка нового калабасу до використання. Особливо це стосується гарбузових посудин. Вона нескладна, однак вимагає певного порядку дій. Таким чином ви зможете продовжити термін служби свого калебасу.

1. Чашу калабасу наповніть листям мате на 2/3 і залийте окропом до краю. Нехай ця суміш постоїть при кімнатній температурі щонайменше12 годин, а ще краще добу, аби мате всмоктався в стінки чаші та ущільнив їх. Періодично підливайте води, тому що стінки будуть її вбирати. У жодному разі не використовуйте для «оживлення» мате з добавками та ароматизаторами, інакше внутрішня поверхня чаші вбере їх, «запам'ятає» і буде віддавати напою при наступних заварюваннях.
2. Через добу видаліть кашку, яка утвориться в калебасі. Ви побачите, що гарбузові волокна всередині посудини набрякли. Їх варто ретельно (але вкрай обережно, щоб не пошкодити чашу!) зішкребти зі стінок.
3. Ретельно сполосніть калабас, переверніть догори дном, покладіть під горлечко бомбилью і залиште висихати за кімнатної температури. На це може піти до двох діб. Використовувати чашу можна тільки після повного висихання.

Незважаючи на заборону використання ароматизаторів для «оживлення» калебасу, часто для цієї процедури використовують коньяк:

1. Заповнюємо чашу на половину мате, до краю доливаємо коньяк, залишаємо на добу.
2. Видаляємо кашку з йєрби і очищаємо стінки від набряклих гарбузових волокон.
3. Промиваємо калабас, протираємо сухою натуральною тканиною.
4. Побризкайте стінки калабасу коньяком і, обертаючи посудину, рівномірно розподіліть напій.
5. Висушіть традиційним для «оживлення» способом.

Готово! Можна приступати до приготування «чарівного» напою.

Якщо ви придбали калабас з дерева, «оживляти» його потрібно за допомогою оливкової олії:

• Промийте посудину і залиште повністю висохнути;
• Змастіть її стінки оливковою олією;
• Залиште калабас на 2-3 доби;
• Після закінчення цього часу промийте його і знову ретельно висушіть.

Не можна заварювати мате окропом, як у випадку звичайного чорного чаю. Для цієї процедури необхідна вода температурою 60-80˚С. Повторно заварювати мате дозволяється від 7 до 9 разів – допоки йєрба буде зберігати смак.

Традиційний рецепт мате:

1. Наповніть чашу йєрбою не менше ніж на 1/2 об'єму, в ідеалі – 3/4;
2. Струсніть калабас і нахиліть його так, щоб листя залишилися біля однієї стінки;
3. Залийте невеликою кількістю теплої води;
4. Залиште на 2 хвилини, щоб листя увібрало вологу, і долийте водою температурою 60-80˚С;
5. Вставте бомбілью з того боку, де немає листя;
6. Не чекайте, поки мате настоїться, вдихніть його аромат і починайте насолоджуватися тонізуючим напоєм.

Догляд за калебасом

Максимально продовжити термін служби калабасу можна правильним доглядом за ним. Сучасним моделям з кераміки або скла особливий догляд не потрібен: досить просто ретельно помити посуд після використання. Уникайте прицьому миючих засобів, вони можуть залишити специфічний запах і смак напою.

Дерев'яні калабаси, які дуже чутливі до вологості, краще використовувати щодня. Чаша повинна залишатися однаково вологою завжди. Тому після того, як мате випитий, не поспішайте витягати йєрбу з дерев'яного калабасу, щоб мокре листя допомогло зберегти певний рівень вологості. Це за умови, якщо і завтра ви будете пити мате. Якщо ж не збираєтеся використовувати чашу з дерева протягом певного часу, промийте її і повільно висушіть.

Більше уваги потрібно приділяти догляду за традиційними калабасами – з гарбуза. Після кожного застосування ретельно вимивайте чашу з горлянки. Після використання не залишайте йєрбу в калабасі надовго, ще краще – відразу виймайте. Золоте правило догляду – висушувати чашу в природних умовах. Жодних обігрівальних приладів використовувати для сушки не можна.

  Це корисно знати!